Вітаємо на сайті Курсова Shop!

 У нас ви можете придбати готові наукові роботи або замовити нові курсові, випускні, контрольні, реферати

Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного знищення або пошкодження майна

пошкодження майнаКурсова робота з кримінального права на тему: Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного знищення  або пошкодження майна

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.  Науково - теоретична характеристика поняття знищення та пошкодження майна (ст. 194 КК України)

РОЗДІЛ 2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного знищення  або пошкодження майна

РОЗДІЛ 3. Особливості кваліфікації умисного знищення  або пошкодження майна (ст. 194 КК України)

 3.1 Проблематика кваліфікації аналізованого злочину

3.2 Суспільна небезпечність умисного знищення або  пошкодження майна

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 Детальніше про курсову роботу з кримінального права "Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного знищення  або пошкодження майна":

  • Предмет: кримінальне право
  • Кількість сторінок: 30 ст.
  • Ціна роботи: за домовленістю.
  • Замовити курсову роботу з кримінального права: 067 994 09 24, 063 143 32 32,
  • ел.адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Уривок  курсової роботи з кримінального права (висновки):

 

     Конституція України утвердила непорушність власності, рівність всіх форм власності. Власність є основою існування суспільства. Адже без власності немислима нормальна життєдіяльність особи, функціонування суспільства і держави в цілому. Право власності закріплене у числі найважливіших прав і свобод людини. Охорона власності є обов’язковим елементом діяльності кожної держави.  Держава має гарантувати стабільність відносин власності, забезпечувати їхній захист. Реалізація цього обов’язку держави виявляється у питанні захисту власності від злочинних посягань. 

    Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК) – це злочин проти власності. Основним безпосереднім об’єктом цього злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами цього злочину можуть виступати громадська безпека, громадський порядок, довкілля, життя і здоров’я особи.

      На відміну від тієї ж самої крадіжки, предмет умисного знищення або пошкодження майна є ширшим, оскільки він включає таке нерухоме майно, як споруди, будівлі та іншу нерухомість, що не може бути викрадена. Так, предметом злочину виступає чуже майно (як рухоме, так і нерухоме), крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК в якості спеціального виду знищення чи пошкодження майна.

З об’єктивної сторони цей злочин (ч. 1 ст. 194 КК) характеризується такими обов’язковими ознаками:

1) суспільно небезпечними діями, які полягають у протиправному руйнівному впливі на чуже майно – його знищенні чи пошкодженні;

2) наслідком у вигляді заподіяння шкоди у великому розмірі (згідно п. 3 примітки до ст. 185 КК у такому розмірі визнається злочин, що вчинений  однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів  перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину);

3) причиновим зв’язком між вказаними діями та наслідком.

       Знищення чужого майна – це доведення його до повної непридатності щодо його цільового призначення, коли воно втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність або взагалі перестає існувати (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Слід мати на увазі, що в деяких випадках майно може бути знищене без його фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання спирту у каналізацію або випуску цінних порід риб зі штучного ставка у річку).

        Пошкодження чужого майна – це погіршення його якості, істотне обмеження можливості його використання за призначенням, коли воно частково, не в повному обсязі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність (при цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набути повістю або частково втрачених корисних якостей для використання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу). Наприклад, це руйнування певного механізму чи деталі, без якої не може працювати машина (конвеєр), або розфарбування певних цінних предметів в кольори, що не є природними для їхньої форми.

       Якщо для вирішення питання про те, чи втратило майно свою цінність чи є воно непридатним для споживання, необхідні спеціальні знання, то слід провести відповідну судову експертизу. Також не кваліфікуються за ст. 194 КК дії особи, яка спочатку вчинила якийсь корисливий злочин проти власності (наприклад, крадіжку), заволодівши чужим майном, а потім знищила чи пошкодила таке майно, оскільки за цих умов винний, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння цим майном.

       Злочин є закінченим з моменту, коли чуже майно знищено чи пошкоджено і при цьому заподіяно шкоди у великому розмірі (матеріальний склад). Отже, якщо внаслідок відповідних протиправних дій майно не було знищено чи пошкоджено з причин, що не залежали від волі винного, вчинене повинно розглядатися як замах на знищення або пошкодження майна.

     Суб’єкт цього злочину – фізична осудна особа, котра досягла 16-річного віку (ч. 1 ст. 194 КК) або 14-річного (ч. 2 ст. 194 КК). Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом (прямим чи непрямим), при цьому винний має усвідомлювати факт того, що внаслідок його протиправних дій власникові майна заподіюється велика шкода. Мотив і мета злочину не є обов’язковими ознаками, однак їх встановлення має важливе значення при відмежуванні його від інших та суміжних злочинів (зокрема, диверсії – ст. 113 КК, вимагання – ст. 189 КК, терористичного акту – ст. 258 КК).

Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна  (ч. 2 ст. 194 КК) є вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК, шляхом:

1) підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним  способом;

2) заподіяння майнової шкоди в особливо  великих розмірах;

3) спричинення загибелі людей чи інші тяжкі наслідки.

 

        Кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 194 КК потребує знання про значення відповідних понять і терменів. Зокрема, підпал – це свідоме викликання пожежі через застосування джерела вогню до певних об’єктів.  Загальнонебезпечність способу знищення чи пошкодження майна визначається з урахуванням факту створення небезпеки для життя чи здоров’я громадян, властивостей того чи іншого майна, якому заподіюється шкода, засобів чи знарядь знищення чи пошкодження, місця, обстановки та часу вчинення діяння.

Замовити курсову роботу з кримінального права: 067 994 09 24, 063 143 32 32,

ел.адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Всі роботи на сайті "Курсова Shop" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право!