Вітаємо на сайті Курсова Shop!

 У нас ви можете придбати готові наукові роботи або замовити нові курсові, випускні, контрольні, реферати

Мапа релігійних організацій України

релігійні організацій УкраїниКурсова робота на тему: Релігійно-конфесійна мапа незалежної України

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РЕЛІГІЙНІ ОРГАНІЗАЦІЇ В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

1.1 Передумови зародження  та становлення релігійної мережі в Україні

1.2 Аналіз релігійно-конфесійних організацій в  сучасній Україні

1.3 Мапа релігійних організацій незалежної України

 РОЗДІЛ 2.  РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

2.1 Проблемні питання релігійно-конфесійних відносин в Україні 

2.2  Причини релігійно-конфесійних  конфліктів та шляхи їх вирішення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Детальніше про курсову роботу  на тему: "Мапа релігійних організацій України". Кількість сторінок - 36, список літератури - 30, ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ВИСНОВКИ:

     В 29-річчя своєї незалежності Україна ввійшла із порівняно найбільшою у всьому пострадянському просторі релігійною мережею. Якщо в радянські роки ми мали офіційно зареєстрованих 9 церков і релігійних течій, то нині їх десь понад 120. Якщо тоді було зареєстровано десь 4,5 тис. релігійних організацій, то нині маємо їх більше 35 тисяч. Раніше при соціологічному опитуванні до віруючих себе зараховувало лише 5% респондентів. Нині таких вже більше 70%.

   Зросла кількість віруючих серед молоді, інтелігенції, чоловіків, соціально активних прошарків населення. Можна сказати, що релігійність в Україні стала масовою. Релігія та її репрезенти – релігійні організації нині виступають активним чинником духовного відродження. Зріс їх суспільний статус. У громадській думці переважають оцінки релігії як визначального елементу духовної культури, невід’ємної складової духовності особистості.

    Релігійна мережа в Україні станом на 1 січня 2016 р. представлена 35709 [23] інституціями релігійних організацій. Розподіл церковно-релігійних організацій за конфесійною ознакою свідчить про домінування в Україні православ’я, до складу якого входить 18279 парафій (52,2 % від загальної кількості релігійних осередків віруючих країни) проти 17071 (51,6 %) – 2015 р.

    Українська православна церква Київського патріархату за кількістю релігійних громад (4482) посідає друге місце в країні після УПЦ. Українська автокефальна православна церква нараховує 1208 громад.   Інституційна мережа Української греко-католицької церкви нараховує 3700 релігійних громад. Відтак, УГКЦ посідає третє місце серед релігійних об’єднань країни за кількістю своїх релігійних організацій. Протестантизм в Україні налічує 10003 релігійні громади, що складає 29%  від усієї релігійної мережі.  Понад 1700 релігійних організацій репрезентують етноконфесійні утворення. Найбільшу частину з них створено послідовниками ісламу - 1207 громад, найбільша частка з яких зосереджена в Автономній Республіці Крим (998 релігійних громад). Іудаїзм представлений 279 громадами.

Програмними документами для подальшого розвитку державно- конфесійних відносин в Україні є Конституція України, закони України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», інші нормативні акти, а також щорічні послання Президента України до Верховної Ради України.

       Дослідження темпів зростання кількості релігійних організацій дає підстави стверджувати, що на сьогодні утворено мережу релігійних організацій достатню для задоволення духовних потреб віруючих. Водночас середній рівень забезпеченості релігійних організацій молитовними приміщеннями становить нині лише 66,1 %, що свідчить про ще не повну вирішеність питання щодо створення належних майнових умов для реалізації права на свободу совісті [20, с.52]. При цьому темпи утворення нових релігійних організацій випереджають темпи збільшення необхідних для їх функціонування будівель і приміщень. Це посилює напругу в релігійному середовищі, породжує невдоволення віруючих. Майнові суперечки в деяких населених пунктах призводять до гострого протистояння між релігійними громадами, порушення громадського правопорядку.

  Зміни релігійної мережі торкнулися не тільки її кількісних показників. Церква перейшла на якісно новий рівень функціонування. Практично закінчене формування її управлінських структур. Сьогоденням церкви опікуються 350 духовних центрів та управлінь. Підготовка священнослужителів здійснюється у 200 вищих та середніх духовних навчальних закладах, чисельність яких проти 1991 р. збільшилася у 8 разів. Свідченням духовного одужання церкви є 439 діючих монастирів. На ниві доброч0инності та милосердя повсякденно працюють 347 місій, а це у 10 разів більше, ніж їх було на початок 1992 року.    

     Потужно розвивається релігійно-інституційна структура національних меншин, становище яких є відчутним камертоном демократичності держави, забезпечення свободи релігійного вибору та віросповідань. Загалом, зростання інституційної релігійної мережі має сталу динаміку (5–7% на рік) і засвідчує динамічний процес відтворення релігійно-інституційної структури в масштабах, необхідних для гідного виразу релігійних почуттів та забезпечення справжньої свободи совісті для громадян. Водночас становлення та розвиток релігійно-церковного комплексу характеризується як очевидним і динамічним його відродженням, так і напластуванням старих проблем та нових труднощів.  

    Так, зокрема, на духовній, культурно-просвітницькій і суспільній активності релігійних інституцій в негативний спосіб позначаються конфліктні ситуації, які дотепер ще не знайшли 130 свого розв‘язання. Лінії протистояння, на сьогодні, багатовекторні і не зводяться лише до перерозподілу сфер впливу. На наш погляд, одна із суттєвих причин міжконфесійних конфліктів лежить в матеріальній площині, а саме у боротьбі та суперечках за культові споруди. Ця проблема надзвичайно актуальна й гостра. Загальний показник забезпеченості релігійних організацій культовими спорудами складає лише 68,9%. Така ситуація пояснюється тим, що темпи росту релігійної мережі значно випереджають можливості майнового забезпечення релігійних інституцій. Дефіцит на культові споруди досить часто призводить до гострих міжконфесійних конфліктів, до яких залучаються представники політичних партій, широка громадськість, що продукує значну напруженість в суспільстві.

  Невирішеність майнових питань дуже часто ставала передумовою появи конфліктів як між представниками конфесій християнської деномінації, наприклад між православними (протистояння Української православної церкви Московського патріархату, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви) православними і греко-католиками, православними і протестантами, так і між представниками різних конфесій (православними і мусульманами).

     Питання взаємовідносин між релігійними конфесіями та їх впливу на стабільність українського суспільства повинно активно розглядатися як науковим співтовариствоМ, так і державою, що є вкрай важливим зміцненням громадських відносин, консолідації нації та укріплення країни.

 Замовити курсову роботу на тему: "Мапа релігійних організацій України": 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Всі роботи на сайті "Курсова Shop" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право!