Курсова робота на тему: Розвиток мислення дітей дошкільного віку
ВСТУП
Розділ I. Теоретичні основи розвитку мислення дошкільників
1.1 Мислення – як один з основних пізнавальних процесів особистості
1.2 Особливості формування та розвитку мислення дошкільників
1.3 Психолого-педагогічні аспекти розвитку мислення дошкільників
РОЗДІЛ II. Діагностика розвитку мислення дітей дошкільного віку
2.1 Методики дослідження розвитку мислення дошкільників
2.2 Методичні рекомендації з розвитку мислення дошкільників
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Детальніше про курсову роботу на тему: Розвиток мислення дітей дошкільного віку. Кількість сторінок - 31, список літератури - 30, ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ВИСНОВКИ (скорочено)
Розвиток дитячого мислення неможливий без загального розумового розвитку. В ряді психологічних досліджень (Л.Виготський, В.Давидов, О.Запорожець, Г.Костюк, О.Леонтьєв, С.Максименко, М.Поддьяков, О.Скрипченко) встановлюно, що темп розумового розвитку дітей дошкільного віку досить високий порівняно з більш пізніми віковими періодами. Будь-які дефекти, помилки, припущені у розумовому вихованні в період дошкільного дитинства, фактично важко усуваються, поповнюються в старшому віці і мають негативний вплив на весь подальший розвиток дитини.
Перше, найелементарніше мислення виникає у дитини на основі сприймання предметів і практичних дій з ними. Це наочно-дієве мислення. Значення його для загального розумового розвитку дитини визначальне тим, що воно виступає як висхідний пункт формування інших, більш складних форм мислення. У вітчизняній і зарубіжній психологічній науці велика кількість досліджень присвячені вивченню різних видів мислення дітей, в яких значне місце відводиться саме особливостям формування і розвитку наочно-дієвого мислення. Основними ознаками наочно-дієвого мислення, як зазначає М.Поддьяков, є тісний, нерозривний зв’язок розумових процесів з практикними діями, принципова неможливість розв’язати поставлене завдання без участі практичних дій.
Слід зазначити, що в психологічній практиці дослідження наочно-дієвого мислення проводилися в основному з дітьми раннього і молодшого дошкільного віку. У старших дошкільників психологи досліджували переважно наочно-образне і понятійне мислення. На нашу думку таке обмеження суттєво ускладнює встановлення дійсних можливостей цього виду мислення, його вичер- пної значущості для інтелектуального розвитку дитини.
Важливо підкреслити, що наочно-образне мислення є не лише передумовою понятійного мислення, воно виконує специфічні функції, які не можуть бути здійснені іншими видами мислення. Також М.Поддьяков зазначав, що в житті дитини часто виникають ситуації, в яких досить чітко визначена необхідність в образному мисленні, у формуванні плану уявлень, плану довільного оперування образами. Саме довільно актуалізовані уявлення про зовнішні властивості предметів, на думку науковця, визначають успішність формування і розвитку наочно-образного мислення дітей.
З переходом на новий етап розвитку мислення дитини відбувається певна перебудова його засобів, яка проявляється і в опануванні дитиною дошкільного віку елементарними прийомами міркування. Розвиток логічного мислення не відбувається ізольовано, а утворюється і розвивається на основі наочно-дійового і наочно-образного мислення. За даними досліджень О.Запорожця на перших порах процеси мислення носять характер допоміжних операцій, що включені в практичну діяльність, вони ще не виділилися в самостійні інтелектуальні внутрішні дії, спрямовані на вирішення особливих пізнавальних завдань.
Трохи згодом дитина починає оперувати не лише поодинокими чуттєвими образами предметів, а й більш узагальненими уявленнями, в яких об’єднуються її поодинокі враження і судження про ці предмети. Як зазначають науковці, подальший розвиток суджень у дітей – логічних структур – пов’язаний з поступовим накопиченням знань про оточуючі предмети і явища, з накопиченням слів, поступово з’являються судження-визначення, які діти висловлюють стосовно предметів і в п’ять років діти навчаються виділяти в речах істотні ознаки, що свідчать про перебудову дитячих узагальнень.
Також в дошкільному віці вперше у дитини починають виступати пізнавальні завдання, пов’язані з нескінченними запитаннями: чому? Ставлячи таке запитання дитина намагається вирішити певну пізнавальну задачу, а як зазначають Л.Виготський, О.Запоржець, Г.Костюк, О.Скрипченко, розв’язання будь-якої пізнавальної задачі передбачає спеціальну організацію діяльності дитини, спрямовану не лише на процес розв’язання задачі, а й на інтелектуальний та психологічний розвиток в цілому. Вчені зазначають, що при створенні спеціальних умов (ігрових), в яких дітям ставляться доступні запитання, задачі, для розв’язання яких у них є необхідні факти й узагальнення, вони міркують логічно, помічають суперечності у своїх висновках і самостійно усувають їх.
Отже, кожен вид мислення займає певне місце в процесі психічного і розумового розвитку дитини. Більш прості його види не зникають з появою складніших, а продовжують розвиватися протягом усього життя і є необхідними для виконання різних видів людської діяльності. У властивих для дошкільника видах діяльності діти знайомляться з предметами оточуючого, використовують їх під час розвитку наочно-дієвого мислення, яке змінюється поступово наочно-образним. На кінець дошкільного віку мислення дитини залишається наочним, але разом з тим, вона оволодіває початковими прийомами логічного мислення, елементами наукових понять, що дуже важливо для успішного навчання в школі.
Замовити курсову роботу: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.