Вітаємо на сайті Курсова Shop!

 У нас ви можете придбати готові наукові роботи або замовити нові курсові, випускні, контрольні, реферати

Виховання в дітей молодшого дошкільного віку звукової культури мовлення

виховання звуковимови дошкільниківКурсова робота на тему: Виховання в дітей молодшого дошкільного віку звукової культури мовлення на комплексних і тематичних заняттях

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

1.1 Лінгвістичний та лінгводидактичний аспекти виховання правильної звуковимови у дошкільників

1.2 Закономірності становлення звукової сторони мовлення у дітей

1.3 Завдання по формуванню звуковимови у молодших дошкільників. Етапи навчання правильної звуковимови

 1.4 Формування звуковимови у дітей молодшого дошкільного віку на комплексних і тематичних мовленнєвих заняттях

Висновок до Розділу 1

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ВИХОВАННЯ ЗВУКОВИМОВИ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Діагностика рівня сформованості звуковимови у дітей молодшого дошкільного віку

2.2 Форми і методи виховання звукової культури мовлення на комплексних і тематичних заняттях 

Висновок до Розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 Детальніше про курсову роботу з лінгводидактики  на тему:  Виховання в дітей молодшого дошкільного віку звукової культури мовлення на комплексних і тематичних заняттяхКількість сторінок - 34, список літератури - 31, є додатки,  ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

        Головним кінцевим завданням навчання рідної мови є оволодіння дошкільниками навичок мовленнєвого спілкування. Вирішення вищезазначеного завдання передбачає розуміння дітьми мовлення інших людей, накопичення мовленнєвих засобів (поступове збільшення словникового запасу, уточнення та розуміння значень слів, розрізнення граматичних форм), засвоєння різних форм спілкування (діалогічне-монологічне, ситуативне-контекстне мовлення) тощо. 

     Звукова культура мови є складовою частиною загальної мовної культури. Поняття звукової культури мови досить складне і широке, воно включає цілий ряд важливих компонентів. Серед них: чітка артикуляція звуків рідної мови, фонетична та орфоепічна правильність мови, мовне дихання, сила голосу, темп мови, фонематичний слух та засоби інтонаційної виразності. Отже, звукова культура мовлення – це фонетично правильна вимова слів і фраз, що відповідає нормам літературної вимови з правильними наголосами, інтонаціями, паузами і відповідним темпом; чітка дикція; розвинутий фонематичний слух, правильне мовленнєве дихання, вміння контролювати силу голосу.

          Вирішальну роль  у процесі  засвоєння  дитиною  чинників  звукової культури мовлення відіграє  фонематичний слух, що  визначається   вченими  як: здатність  чути  і виділяти  кожний окремий звук серед інших  звуків  слова, вміння здійснювати  аналіз  звукової форми слів за допомогою  внутрішнього  їх промовляння, сприймання  членороздільної мови, здатність  розрізнювати та відтворювати  звуки  рідної мови.

   Форма навчання – це спеціально організована діяльність вихователя і дітей, що відбувається в установленому порядку та в певному режимі і залежить від кількості тих, кого навчають (індивідуальна, групова, колективна, фронтальна), часу (коли навчають), місця й порядку його здійснення. За кількістю учасників у групах учені  виділяють фронтальні (з усією групою), підгрупові (частина групи) та індивідуальні заняття. Підгрупові заняття передбачають диференційовані завдання для підгрупи дітей схожі за структурою. Індивідуальні заняття проводяться вихователем з однією дитиною. Необхідність проведення занять усіх видів обумовлюється навчальними програмами та розвитком індивідуальних здібностей дітей.

      За дидактичною метою вчені виділяють наступні типи комплексних та тематичних занять:

– заняття з оволодіння новими знаннями: діти накопичують фактичний матеріал, вивчають мовні явища і процеси, що в подальшому забезпечує формування понять;

– заняття з удосконалення та формування практичних умінь і навичок: при цьому передбачається проведення вправ, спрямованих на довготривале і багаторазове повторення;

– заняття з узагальнення знань, умінь і навичок: при цьому систематизуються і відтворюються найважливіші знання з вивченого матеріалу, заповнюються наявні прогалини в знаннях дітей; такі заняття проводяться в кінці вивчення окремих тем і розділів програми;

– заняття з метою повторення, на якому, враховуючи особливості психічних процесів дітей із мовленнєвою патологією, закріплюються набуті знання, уміння і навички;

– комбіноване заняття, на якому одночасно вирішуються декілька дидактичних та корекційних завдань. Даний тип заняття в логопедичній практиці застосовується якнайбільше.

Мовленнєві заняття бувають комплексними та спеціальними (тематичними). Комплексне мовленнєве заняття проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєд¬нує завдання щонайменше з трьох компонентів (сторін) мовлення, серед яких: звукова культура, лексика, граматика та зв’язне мов-лення. При чому останнє є обов’язковою складовою такого заняття. Спеціальне (тематичне, або «домінантне»)  охоплює лише один компонент мовлення (наприклад: лише звукова культура мовлення або тільки лексика чи лише граматика) і проводиться один раз на мі¬сяць. Таким чином, традиційно протягом місяця плануються три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування наступним чином: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень — спеціальне (тематичне) заняття.

Основна мета  комплексних та тематичних занять — навчання мови, розвиток мовлення й мовленнєве вихованні кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на занятті так умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активністі кожної дитини. Цього можна досягти, дотримуючись таких умов: мовленнєва спрямованість заняття (заняття спрямовані не ні пізнавальний, а на мовленнєвий розвиток дитини: розвиток зв’язного мовлення, збагачення лексики, оволодіння звуковою культу рою мови, граматичними нормами, тому на цих заняттях не повідомляють нових знань про навколишнє); - розумне співвідношення між мовленнєвою активністю вихователя і дітей.

Діагностика рівня сформованості звуковимови у дітей 4 – го, 5 –го року життя проводилася на базі ДНЗ №??? м.Житомира (молодша дошкільна група «Берізка»). Діагностовано типові випадки порушення звуковимови у дітей молодшого дошкільного віку (4 – 5 років), зокрема, викривлена вимова звуку. Класичним прикладом викривлення є «картаве» р.

      Тому одним із важливих напрямків роботи вихователя продовжує залишатися діяльність по уточненню та закріпленню вимови окремих звуків, зокрема, свистячих, шиплячих, звука [р] тощо. У цьому педагогу допоможе використання словесних ігрових вправ із дітьми, навчання їх вимовляти скоромовки, чистомовки, чітко та виразно читати невеликі віршики.          

       Оскільки головним видом діяльності дітей дошкільного віку є гра, то збагачення мотивів мовленнєвих висловлювань, безпосередня корекція мовлення має відбуватися у ході комплексних та тематичних заняттях на основі поєднання навчання мови з ігровою діяльністю. Звичка до граматично правильного мовлення виховується в ранньому віці під час навчання, коли дитина має активну мовленнєву практику, що контролюється педагогом.     

      Замовити курсову роботу  на тему: Виховання в дітей молодшого дошкільного віку звукової культури мовлення на комплексних і тематичних заняттях: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Всі роботи на сайті "Курсова Shop" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право!