Вітаємо на сайті Курсова Shop!

 У нас ви можете придбати готові наукові роботи або замовити нові курсові, випускні, контрольні, реферати

Рептилії Кримських гір

рептиліїКурсова робота на тему: Рептилії Кримських гір

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СИСТЕМАТИЧНИЙ СПИСОК РЕПТИЛІЙ КРИМСЬКИХ ГІР

1.1 Характеристика  Кримських гір

1.2 Черепаха болотна – Emys orbicularis L

1.3 Гекон кримський – Gymnodactylus kotschyi danilewskii Str

1.4 Жовтопузик - Pseudopus apodus

1.5 Вуж звичайний – Natrix natrix L

 1.6 Вуж водяний -  Natrix tessellata

1.7 Полоз жовточеревий -  Coluber jugularis L

1.8 Леопардовий полоз -  Zamenis situla

1.9 Полоз  чотирисмугий (чотирилінійний)  - Elaphe quatuorlineata Pallas

1.10 Мідянка - Coronella austriaca

1.11 Гадюка степова Vipera renardi

1.12 Ящірка кримська -  Podarcis taurica

1.13 Ящірка   прудка - Lacerat agilis

1.14 Скельна ящірка - Darevskia saxicola

РОЗДІЛ 2. ОХОРОНА РЕПТИЛІЙ НА ТЕРИТОРІЇ КРИМСЬКИХ ГІР

2.1 Заходи збереження рептилій на території Кримських гір

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Детальніше про курсову роботу  на тему: Рептилії Кримських гір. Кількість сторінок - 40, список літератури - 22,  ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 ВИСНОВКИ

Кримські гори (Кримська зона), розташовані на південно-східному узбережжі Кримського півострова. Цей гірський масив простягається вздовж морського узбережжя півострова, охоплюючи відстань у 250-300 км в північно-східному напрямку від південно-західного краю півострова. Найвищою вершиною Кримських гір є вершина Роман-Кош висотою 1,545 м нрм. Приблизно 60% площі поверхні гірських схилів вкрито лісами.

Фауністичні дослідження є основою зоологічної науки. Саме достовірні відомості про видовий склад, спосіб життя, чисельність, поширення, особливості розмноження є не тільки вихідними даними подальших зоологічних, еволюційних і екологічних досліджень, але й становлять основу природоохоронної діяльності, яка базується на аналізі стану ресурсів тваринного світу. Традиційно значна увага при вивченні фауни приділяється плазунам (рептиліям), які в силу всесторонньої вивченості та доступності для спостережень частіше за інші групи тварин стають модельними об’єктами зоогеографічних, етологічних, популяційно-біологічних досліджень, саме представники цього підтипу, зазвичай, формують велику частину природоохоронних списків.

Вразливість рептилій в сучасних екологічних умовах широко відображена в різноманітних природоохоронних списках. Так, всі європейські рептилії згідно Бернської конвенції відносяться до категорій видів що підлягають звичайній або особливій охороні, вони включені до Червоного списку МСОП, широко представлені в третьому виданні Червоної книги України, до якої занесено 11 із 22 рептилій фауни України.  Очевидно, що лише один цей аспект робить фауністичні дослідження рептилій Кримських гір досить актуальними.

Рептилії мають унікальні фізіологічні властивості організму. Вони є єдиними ектотермними амніотами і займають центральне положення у філогенезі хребетних тварин. Плазуни беруть участь у біотичних ланцюгах, кругообігу речовин та в енергетичному балансі екосистеми. Також рептилії є об’єктом широкого спектру екологічних досліджень та використовуються у біомоніторингу, біологічній індикації навколишнього середовища.

Рептилії є більш еволюційно розвиненою групою хребетних тварин. Їх розмноження і розвиток відбуваються на суші. Переважна їх більшість відкладають яйця, вкриті шкірястою оболонкою, у верхній шар грунту чи укриття, де у теплі відбувається їх інкубація. Ембріональний розвиток відбувається, як правило, протягом кількох місяців. Після цього маленька копія майбутньої рептилії вилуплюється з яйця і починає самостійне життя. Деякі плазуни, зокрема живородна ящірка, мідянка та гадюки, здатні виношувати яйця у собі аж до часу появи новонароджених на світ. Це явище отримало назву яйцеживонародження.

Температура тіла плазунів, як і земноводних, залежить від температури навколишнього середовища. Тому зимовий період вони переживають у стані сплячки. Навесні, після пробудження, починається найбільш активний і важливий період у їх житті – розмноження. Саме у цей час вони частіше потрапляють на очі, і саме цей період є найкращим для знайомства з місцевою фауною плазунів. Влітку їх активність спадає. У липні-серпні з’являється молодь, яка починає мігрувати на сусідні ділянки. З осіннім похолоданням плазуни поступово вид за видом починають уходити у сплячку.

На території Кримських гір вчені нараховують 13 рептилій, серед яких рідкісні та зникаючі види, що занесені до Червоної книги України: гекон кримський – Gymnodactylus kotschyi danilewskii Str, Жовтопузик - Pseudopus apodus, Полоз жовточеревий -  Coluber jugularis L, Леопардовий полоз - Zamenis situla, Полоз   чотирисмугий (чотирилінійний)  - Elaphe quatuorlineata Pallas, Мідянка - Coronella austriaca, Гадюка степова -  Vipera renardi та ін.

Сучасний стан зоорізноманіття Кримських гір потребує збереження й охорони, про що свідчить значне антропічне навантаження.  Підвищується руйнування середовищ існування багатьох видів рослин та тварин – деградують гірські ліси, знищуються степові біоценози, забруднюється морське узбережжя та акваторія.

Замовити курсову роботу на тему "Рептилії Кримських гір": 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Всі роботи на сайті "Курсова Shop" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право!