Особливості формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор

організація дидактичних ігорКурсова робота на тему "Особливості формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор"

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади формування фонетико-фонематичної складової мовлення  у дітей  з дислалією

1.1. Поняття про  дислалію,  її види  та  причини  виникнення

1.2. Порушення фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією 

1.3. Роль дидактичних  ігор  для  корекції  звуковимови  дітей 

Розділ  2. Методика  формування фонетико-фонематичної  складової  мовлення  у дітей  з  дислалією  засобами  дидактичних ігор

2.1. Зміст й методи  логопедичного впливу  при  дислалії

2.2. Система роботи  щодо  формування фонетико-фонематичної  складової  мовлення  у  дітей  з  дислалією

2.3. Дидактичні ігри  як  засіб формування  фонетико-фонематичної складової  мовлення  у дітей  з  дислалією 

Висновки

Список  використаних  джерел 

Додатки

Детальніше  про  курсову  роботу  на  тему  «Особливості формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор».  Кількість  сторінок – 40 сторінок + додатки, список  літератури –  30. Ціна  роботи - за  домовленістю. Контактні  телефони:  067 994 09 24 (телеграм), 063  143 32 32 (вайбер),  095  778  33 05 (вайбер),  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.         

ВИСНОВКИ

 Дислалія -  порушення  вимовної (звукової) сторони мовлення за збереженої іннервації мовленнєвого апарату, що найчастіше виявляється в дитячому  віці. Дислалії  класифікують за різними ознаками й можуть проявлятися по-різному: у тих випадках, коли дефектним виявляється окремий звук або коли порушення стосується всіх звуків однієї  фонетичної групи, наприклад, дефекти  звуків  групи шиплячих, прийнято говорити про просту дислалію (мономорфну).  Коли порушення стосується одночасно звуків з різних фонетичних груп, наприклад наявні дефекти звуків групи шиплячих, свистячих і сонорних, дислалію  вважають  складною (поліморфною).

Розрізняють дві форми дислалії: функціональну і механічну (органічну).

Функціональна дислалія - порушення звуковимови за відсутності органічних  порушень у  будові  артикуляційного апарату і центральної нервової системи, обумовлене слабкістю основних нейродинамічних процесів при нормальному фізичному слухові. При  функціональній дислалії  порушеною є вимова одного або кількох звуків.

Механічна (органічна) дислалія - порушення звуковимови, зумовлене дефектами периферичного мовленнєвого апарату, при цьому порушується вимова групи звуків. При органічній дислалії першочерговим  завданням виступає усунення  причини (виправлення зубного  ряду, підрізання під'язикової  вуздечки).

Виявлено, що заміна звуків при дислалії може бути  обумовлена  неточністю слухової диференціації, нерозрізненням  звуків на слух, або заміною цих звуків внаслідок недорозвинення тонких артикуляторних рухів. При усуненні дислалії основним є вплив на провідне порушення, а також на несформованість  слухової  диференціації,  артикуляторної  моторики.

Однією із найпоширеніших мовленнєвих вад у дітей дошкільного віку є фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення, який полягає у порушенні фізичного, фізіологічного  та  психологічного  механізмів  фонемоутворення  при  збереженні нормального слуху та інтелекту.

З’ясовано, що для дітей дошкільного віку одним із проявів фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення є незакінченість процесу формування звуків, що відрізняються тонкими артикуляційними та акустичними ознаками. В  цю  категорію  відносять дітей з  ринолаліями, функціональними і змішаними  дислаліями  і легкою формою дизартрії.

Недорозвиток фонематичного  сприймання призводить до того, що дитина відчуває значні труднощі не тільки у  процесі оволодіння звуковимовною  стороною  мови, але й в процесі оволодіння грамотою, письмом і читанням і як наслідок програмою початкового навчання в цілому.

У зазначеної  категорії  дітей  спостерігаються переважно недоліки  вимови декількох типів: перекручена вимова, причиною якої є не сформованість правильних артикуляційних укладів та заміни звуків на близькі за  акустико-артикуляційними ознаками. Зазначені вище недоліки  вказують  на необхідність здійснення  корекції  звуковимови у  дітей  дошкільного віку з фонетико-фонематичним  недорозвитком  мовлення.

Щоб ефективно здійснювати логопедичну й  корекційну роботу, необхідно правильно поставити діагноз, виявити  ушкоджену ланку, тобто провести обстеження мовленнєвого розвитку дитини, яке повинно бути своєчасним і повним. При обстеженні визначається характер порушення  (відсутність, заміна на інші звуки; перекручена, дефектна вимова).

Основна  мета  логопедичного  впливу при  дислалії - формування  вмінь і навичок правильного відтворення звуків мовлення.

Логопедичний  вплив  з  метою формування фонетико-фонематичної складової мовлення у  дітей з дислалією  здійснюється  поетапно, при цьому на кожному із етапів розв’язуються конкретні педагогічні завдання.

Система    роботи  щодо корекції  вимови    звуків  у дітей   з  дислалією здійснюється у три етапи. Мета підготовчого (першого) етапу  - озброєння  дитини знаннями, необхідними для свідомого засвоєння артикуляції звуків. Етап вважається завершеним, коли дитина на  основі  кінестетичних відчуттів може дати характеристику звуку, що не вимовляється.

Другий  етап  корекційної роботи при дислалії - формування правильної артикуляції звука, має метою постановку звуків, які дефектно (неправильно) вимовляються.  Третій етап корекційної роботи при дислалії - диференціація звуків, уведення їх у зв’язне мовлення, мета якого - формування мовлення як засобу комунікації. На цьому етапі здійснюється диференціація  звуків, близьких за своїми акустико-артикуляційними ознаками та одночасне опрацювання раніше змішуваних звуків на вербальному матеріалі, насиченому  звуками, які диференціюються.

Діючи за загальнодидактичними принципами, логопед на своїх заняттях використовує  різні  методи: практичні (дидактичні ігри), наочні, словесні - залежно від характеру вади, мети заняття, етапу роботи, віку дитини, її індивідуальних особливостей.  

Важливим засобом корекційної роботи у процесі формування фонетико-фонематичної складової мовлення у  дітей з дислалією є дидактичні ігри.

Розкрито роль логопедичних ігор  у процесі корекції вимови звуків у дітей з дислалією. Дидактичні ігри плануються вихователями під час ігрової та навчальної  діяльності, оскільки для  дітей гра є основним заняттям.

Зауважено, що мовні дидактичні ігри допомагають ефективно розвивати фонематичний слух, закріплювати правильну вимову, виховувати плавність мовлення, тренувати мовне дихання та м'язи органів мовлення. Під час ігор уточнюються і закріплюються поняття та уявлення дітей, розвивається їх творча уява, мислення, мова.  Майстерність  логопеда полягає у  вмінні правильно обрати гру, яка викличе  інтерес і буде відповідати віковим особливостям  дошкільника, у вмінні поєднати ігрову діяльність з логопедичним завданням так, щоб логопедичні вправи виконувалися невимушено, і, захопившись змістом та ходом гри, дитина непомітно для себе виконувала необхідні тренувальні заходи, які сприяють формуванню та закріпленню правильного мовлення.

Замовити курсову  роботу  на  тему «Особливості формування фонетико-фонематичної складової мовлення у дітей з дислалією засобами дидактичних ігор»:  067 994 09 24 (телеграм), 063  143 32 32 (вайбер), 095 778 33 05 (вайбер),  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж