Курсова робота на тему "Умисел: поняття та види"
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. УМИСЕЛ І ЙОГО ВИДИ В КРИМІНАЛЬНІЙ НАУЦІ
1.1. Поняття умислу в кримінальному праві
1.2. Види умислу, їх ознаки
1.3. Класифікація видів умислу в слідчо-судовій практиці
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЯМОГО Й НЕПРЯМОГО УМИСЛУ
2.1.Інтелектуальний й вольовий зміст умислу
2.2. Розподіл прямого умислу та види
2.3. Непрямий умисел і його відмінність від прямого умислу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Детальніше про курсову на тему «Умисел: поняття та види». Кількість сторінок – 38, список літератури – 30. Ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24 (телеграм), 063 143 32 32 (вайбер), 095 778 33 05 (вайбер), e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ВИСНОВКИ
Згідно із законом злочин визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільне небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.24 КК).
Умисел – це форма вини, зміст якої полягає в тому, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Зміст умислу складають його інтелектуальна та вольова ознаки.
Інтелектуальна ознака умислу включає:
1) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності;
2) передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова ознака умислу означає наявність у суб’єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Закон виділяє елементи (моменти) умислу:
- Інтелектуальний – усвідомленість особою суспільної небезпечності діяння і передбачення його суспільно небезпечних наслідків.
- Вольовий – бажання чи свідоме допущення настання суспільно небезпечних наслідків.
Комбінація інтелектуального та вольового елементів умислу утворюють два його види:
1) умисел прямий (усвідомлює, передбачає, бажає);
2) умисел побічний, непрямий (евентуальний) - усвідомлює, передбачає, допускає (не бажає).
Прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільна небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і бажала їх настання. Інтелектуальний елемент прямого умислу складають усвідомлення особою суспільної небезпеки своїх дій (бездіяльності), а також передбачення можливості або неминучості настання суспільно небезпечних наслідків. Вольовий елемент характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків.
Прямий умисел підрозділяється на види залежно від часу його формування і залежно від відношення винної особи до характеру наслідків.
Поділ прямого умислу на види має значення при юридичній оцінці і кваліфікації деяких злочинів.
За часом формування відрізняють умисел наперед обдуманий; такий, що виник раптово; афектований.
За відношенням особи до характеру наслідків відрізняють умисел простий визначений, альтернативний визначений та невизначений.
Врахування розглянутих видів умислу надає можливість більш точно конкретизувати психічне ставлення суб'єкта, визначити ступінь його вини і призначити справедливе покарання.
Непрямий умисел - це такий умисел, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільна небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Інтелектуальний елемент непрямого умислу виявляється в усвідомленні особою суспільної небезпеки своїх дій (бездіяльності), а також передбачення реальної можливості настання суспільно небезпечних наслідків. Вольовий елемент характеризується свідомим допущенням суспільно небезпечних наслідків або байдужним відношенням до них.
Злочин вчинюється з прямим умислом, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер вчинюваного діяння, передбачає суспільно небезпечні наслідки цього діяння і бажає настання цих наслідків.
Злочин вважається вчиненим умисно у формі непрямого умислу, якщо особа, яка його вчинила усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала настання суспільно небезпечних наслідків і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
Непрямий умисел відрізняється від умислу прямого як за інтелектуальною, так і за вольовою ознаками.
За інтелектуальною ознакою їх відмінність полягає в тому, що при прямому умислі особа передбачає наслідки як можливий або як неминучий результат свого суспільно небезпечного діяння, а при непрямому умислі вона передбачає тільки можливість настання таких наслідків.
За вольовою ознакою відмінність полягає в тому, що при прямому умислі особа бажає настання наслідків, прагне до їх досягнення, наслідки є метою вчиненого нею злочину. При непрямому умислі особа, свідомо припускаючи настання наслідків, не прагне їх досягнення, абстрактно розраховуючи на їх запобігання.
Встановлено, що у ст. 24 Кримінального кодексу України визначені види умислу, проте наведені в цій нормі ознаки можуть бути застосовані лише щодо злочинів із матеріальним складом, оскільки ознака бажання настання наслідків (прямий умисел) або свідомого їх припускання (непрямий умисел) не має значення під час кваліфікації злочинів із формальним складом.
Теорії кримінального права і судово-слідчій практиці відомі різновиди як прямого, так і непрямого умислу: умисел заздалегідь обдуманий (предумисел) і такий, що виник раптово; умисел конкретизований і неконкретизований. Необхідно мати на увазі, що перераховані різновиди умислу не утворюють самостійних форм вини, не замінюють понять прямого і непрямого умислу, а існують лише в їхніх межах, визначаючи ступінь вини.
Підсумовано, що умисел є найбільш поширеною формою вини: переважна більшість злочинів вчиняється умисно.
Замовити курсову роботу на тему «Умисел: поняття та види»: 067 994 09 24 (телеграм), 063 143 32 32 (вайбер), 095 778 33 05 (вайбер), e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.