Вітаємо на сайті Курсова Shop!

 У нас ви можете придбати готові наукові роботи або замовити нові курсові, випускні, контрольні, реферати

Поняття неосудності та її критерії

поняття  неосудністьКурсова робота на тему "Поняття неосудності та її критерії"

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Кримінально-правова  характеристика  неосудності

1.1. Поняття неосудності  в  науці  кримінального  права

1.2. Розмежування понять  неосудності й обмеженої осудності

1.3.Вікова   неосудність 

1.4. Спеціальна (професійна) неосудність 

РОЗДІЛ  2. Критерії   неосудності  суб’єктів  протиправного  діяння 

2.1. Медичний (біологічний) критерій неосудності

2.2. Юридичний (психологічний) критерій  неосудності 

2.3. Порядок встановлення  неосудності  особи

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ 

 Детальніше   про  курсову   на   тему  «Поняття неосудності та її критерії».  Кількість  сторінок –  35, список   літератури –  30.  Ціна  роботи - за  домовленістю.  Контактні   телефони:  067 994 09 24 (телеграм), 063  143 32 32 (вайбер),  095  778  33 05 (вайбер),  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ВИСНОВКИ

Неосудність - це  кримінально-правова категорія, яка характеризує психічний стан особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, за якого вона нездатна усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного або тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності.

Таким чином, особа, діючи в стані неосудності, фактично не може усвідомлювати три юридично значимих обставини:

1) фактичну сторону своїх дій;

2) соціальну значимість вчинених нею дій, тобто їхню суспільну небезпечність;

3) причинний зв’язок між своїми діяннями та їх суспільно небезпечним результатом.

Встановлено, що  відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає  кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого  КК України, перебувала в  стані неосудності. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові  заходи  медичного  характеру. 

Кримінально-правове поняття, яке характеризує «не­осудність» - «хронічне  психічне захворювання» - перед­бачене в ч. 2 ст. 19 КК України. Воно охоплює всі процесу­альні психічні захворювання ендогенного (внутрішнього) або екзогенного (зовнішнього) походження, які мають продовжуваний  характер  та  практично  невиліковні.

Неосудна особа не може нести кримінальну відповідальність за свої суспільно небезпечні діяння, оскільки в них не беруть участь її свідомість і воля, що обумовлено наявністю хворобливих розладів психічної діяльності.

Застосування покарання до неосудних осіб є несправедливим та недоцільним через  недосягнення цілей  покарання - виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

До неосудних осіб залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб суд може застосувати примусові заходи медичного характеру (статті 93, 94 КК), які  не  є покаранням, а мають на меті вилікування зазначених осіб або поліпшення їх психічного  стану, а також  запобігання  вчиненню ними  суспільно небезпечних діянь.

Встановлено, що за описом медичного критерію в КК України та конкретним найменуванням психічного розладу в міжнародних класифікаціях провести чітке відмежування медичних критеріїв неосудності та обмеженої осудності достатньо складно. Основним для  розмежування цих понять є юридичний (психологічний) критерій, який  характеризують  інтелектуальна та  вольова  ознаки.

Вікова неосудність означає, що  особа, яка  досягла віку настання  кримінальної  відповідальності, у момент здійснення суспільно небезпечного діяння  внаслідок  відставання в психічному розвитку, не пов’язаного з психічним розладом, не могла повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпечність своєї поведінки або керувати ними.

Практичне значення визнання спеціальної (професійної) осудності полягає в тому, що: певні особи можуть визнаватися неосудними з урахуванням складної ситуації, в якій вони опинилися по роду професійної діяльності;   особа, яка залучила до певної професійної діяльності особу, котра не відповідає особливим вимогам до цієї професії, повинна нести відповідальність за  заподіяну нею шкоду як за посереднє заподіяння діяння.

У законі поняття неосудності визначається за допомогою двох критеріїв: медичного (біологічного) і юридичного (психологічного).

Медичний критерій  неосудності характеризується наявністю хворобливих розладів психічної діяльності психотичного рівня, які характеризуються якісним розладом свідомості.

До таких розладів закон (ч. 2 ст. 19 КК) відносить:

а) хронічне психічне захворювання;

б) тимчасовий розлад психічної діяльності;

в) недоумство;

г) інший хворобливий стан психіки.

Для наявності медичного критерію неосудності достатньо одного із зазначених видів розладів психічної діяльності.

Юридичний (психологічний) критерій  неосудності  свідчить  про глибину ураження психіки, яка визначає здатність особи усвідомлювати характер дій, які нею вчиняються та керувати ними.

Юридичний критерій складається в свою чергу також з двох ознак: інтелектуального та вольового моментів.

Інтелектуальна ознака полягає в тому, що особа не може (нездатна) усвідомлювати свої дії (бездіяльність), тобто усвідомлювати фактичну сторону своїх діянь та їх суспільну небезпеку. Вольова -  у неможливості (нездатності) особи керувати своїми діями (бездіяльністю). Для наявності юридичного  (психологічного) критерію неосудності достатньо  однієї  із  зазначених  ознак.

Таким чином, наведену в законі сукупність ознак, які характеризують неосудність, називають формулою неосудності. Причому до цієї формули включені як  медичні, так і юридичні ознаки. Поєднавши в  цій формулі медичні і юридичні ознаки, законодавець у такий спосіб увів поняття неосудності в чіткі, суворо окреслені законом межі. Це свідчить про нерозривний зв’язок медичного і юридичного критеріїв, що і зумовило необхідність закріпити змішану формулу неосудності.

Отже, особа може  бути  визнана неосудною тільки тоді, коли встановлена одна  з ознак  юридичного критерію на підставі хоча б однієї з ознак медичного критерію. Психічний  стан  особи, яка перебуває під слідством, визначається судово-психіатричною експертизою, яка призначається слідчим після встановлення факту вчинен­ня суспільно небезпечного діяння цією особою.

Замовити  курсову   роботу  на  тему  «Поняття неосудності та її критерії»:  067 994 09 24 (телеграм), 063  143 32 32 (вайбер), 095 778 33 05 (вайбер),  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Всі роботи на сайті "Курсова Shop" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право!