Контрольна робота на тему: Морально-психологічні аспекти діяльності нотаріуса
ПЛАН
- Деонтологія як етика поведінки нотаріуса
- Моральні аспекти професійного обов’язку нотаріуса
- Роль моральних принципів у професійній діяльності нотаріусів
- Професійна етика нотаріусів
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Деонтологія як етика поведінки нотаріуса
Деонтологія — зовсім новий термін для вітчизняного нотаріату. Вона визначається як сукупність етичних обов’язків нотаріуса перед особами, які звертаються до нього, і перед колегами з професії. Крім того, деонтологія визначає несумісні з професійною честю і гідністю дії, що спричиняють дисциплінарні санкції. Деонтологія — це етика поведінки нотаріуса як посадової особи.
Проблема професійного обов’язку нотаріуса є однією з ключових у загальній структурі деонтологічних засад діяльності нотаріуса. Її важливість зумовлена тим, що в діяльності нотаріуса майже немає контролюючої інстанції, крім його власної свідомості. Адже під час здійснення прийому осіб, які звертаються до нотаріуса з метою охорони та захисту своїх прав та інтересів (заявники) нотаріус не звітує перед жодним із начальників, оскільки їх у нього просто немає.
У західній науковій думці поняття «професійний обов’язок» юриста пов’язане не з владними приписами, а з обов’язками, що ґрунтуються на основних принципах права, які, зазвичай, закріплені безпосередньо в Конституції України. За час існування нотаріату в Україні основні принципи відносин між нотаріусами і державою, між нотаріусами та іншими правоохоронними органами, між нотаріусами та особами, які звертаються до них з метою охорони та захисту своїх прав та інтересів, не тільки визначились, а й знайшли закріплення в Законі України «Про нотаріат».
Але, хоча відносини нотаріуса з особами, які звертаються до нього, іншими органами та посадовими особами певною мірою відображені в законодавстві, деонтологічні правила як певні норми моралі, вчинки нотаріуса та відносини між нотаріусами в рамках однієї професії не мають законодавчого закріплення. За час існування нотаріату в Україні основні принципи відносин між нотаріусами і державою, між нотаріусами та іншими правоохоронними органами, між нотаріусами та особами, які звертаються до них, не тільки визначились, а й знайшли закріплення в Законі України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси України мають значні повноваження і покликані вирішувати життєво важливі питання, зокрема захищати інтереси людини, суспільства та держави, тому виконання нотаріусом своїх зобов’язань на високому професійному рівні не лише передбачає наявність професійних знань і вмінь, а й засновується на високих морально-етичних принципах. Таким чином, головними професійними вимогами у діяльності нотаріусів є не тільки володіння системою морально-етичних норм, а, відповідно, і неухильне їх дотримання.
Головним обов’язком правової держави у сфері захисту прав громадян є не лише відновлення чи визнання порушених або оскаржених прав, а й недопущення їх порушення чи оспорювання. Сьогодні реалізація такого завдання в Україні покладається також і на інститут нотаріату як орган безспірної юрисдикції. Невпинне зростання останніми роками ролі та значення нотаріальної форми захисту в Україні, обумовлюється як розвитком правової системи, зокрема розширенням кількості об’єктів приватної власності, розвитком цивільного обігу, так і зростанням на всіх соціальних рівнях потреби у ефективній і високопрофесійній діяльності нотаріусів.
З огляду на зазначене слушним видається розгляд таких ключових понять, як професійний обов’язок нотаріуса. Ми вважаємо, що професійний обов’язок не лише має моральне підґрунтя, а й наділений правовими властивостями. Останні доповнюються та деталізуються моральними уявленнями про належну поведінку, а правові гарантії їх здійснення знаходять відображення у моральній свідомості особи.
- Моральні аспекти професійного обов’язку нотаріуса
Аналіз професійного обов’язку свідчить, що поєднання правового та морального у його змісті відбувається за принципом морального обґрунтування нормативних приписів. Іншими словами, правовий аспект професійного обов’язку повинен базуватися на моральних засадах суспільного життя, відображати їх особливості у своїй структурі під час реалізації цивільних правовідносин.
Значний вплив на професійний обов’язок нотаріуса справляє й обов’язок суспільний, який є уніфікованим і універсальним щодо будь-якої професійної діяльності. Іншими словами, суспільний обов’язок не має будь-якого професійного забарвлення, він обумовлений нормами моралі, що існують у даному суспільстві та не залежить від будь-яких корпоративних норм.
Поняття суспільного обов’язку є етичною категорією, що характеризує сукупність моральних зобов’язань конкретної особи перед суспільством. Особливістю морального обов’язку є те, що особа сама усвідомлює його сутність і виконує його за власним бажанням, а не через можливість застосування примусових заходів.
Обов’язок не повинен пригнічувати особу, а, навпаки, дозволяє усвідомити своє місце у суспільстві, значення своєї діяльності, орієнтуватися на досягнення соціального блага. Зміст професійного обов’язку не є сталою величиною, він може постійно змінюватися. Причини цього явища криються у вимогливості особи до самої себе, соціальному статусі, характері суспільних відносин тощо.
Суспільному обов’язку притаманна професійна специфіка. Вона може виражатися, наприклад, у непримиренності до несправедливості, що матиме свій вияв у діяльності роботи лікаря, педагога, юриста та ін., адже ґрунтується на моральному усвідомленні свого обов’язку. Хоча відносини нотаріуса з особами, які звертаються до нього, іншими органами та посадовими особами певною мірою відображені в законодавстві, деонтологічні правила як певні норми моралі, вчинки нотаріуса та відносини між нотаріусами в рамках однієї професії не мають законодавчого закріплення.
Обов’язки перед громадськістю полягають у тому, що нотаріус зобов’язаний підтримувати всі заходи, що можуть поліпшити якість або доступність його професійних послуг, підвищувати рівень освіти та поінформованості щодо своєї професійній діяльності, поширювати позитивне ставлення до своєї професії й запобігати заплямовуванню репутації професії, під носити її гідність, охороняючи від неосвічених людей, охороняти громадськість від збитків. Діяльність нотаріуса має здійснюватися так, щоб вона не могла зашкодити ні його особистій репутації, ні репутації професії.
Таким чином, сприяти заходам підвищення юридичної грамотності населення з питань діяльності нотаріату та надання інформації щодо способів урегулювання правовідносин, що є предметом нотаріального провадження, — це обов’язок нотаріуса перед суспільством.
Обов’язки перед клієнтом — найсуттєвіші обов’язки нотаріуса. Нотаріус у більшості випадків спілкується з громадянами тоді, коли останні вирішують свої питання майнового характеру, як-то: укладають угоди щодо розпорядження майном, оформляють спадкові права тощо. І завданням нотаріуса є допомогти громадянинові відповідно до чинного законодавства та дійсних намірів, вчинити на його прохання ту чи іншу нотаріальну дію.
Не менш важливим аспектом, який впливає на дотримання нотаріусом професійного обов’язку, є система заохочення, адже для особи важливо розуміти не тільки те, що вона повинна робити, а й те — заради чого працює.
Будь-яка діяльність характеризується поєднанням матеріальних і моральних стимулів. Робота нотаріуса не є винятком із загального правила, хоч і має свої особливості. Так, для нотаріальної діяльності невластиве просування по службі, підвищення в посаді тощо. Інститут нотаріату позбавлений такої ієрархічної побудови, тому є організацією з самостійним управлінням.
У нотаріальній діяльності моральні стимули повинні відігравати пріоритетну роль, порівняно з матеріальними, оскільки для цієї професії деонтологія визначає три основи, на яких базуються стосунки між нотаріусом та особою, яка звертається до нього:
- чесність (порядність);
- доступність і оперативність;
- незалежність і безкорисливість.
Самостійність у прийнятті рішення, використання творчого підходу в нотаріальній діяльності дає можливість у повному обсязі забезпечити досягнення окреслених моральних стимулів. Саме тому одним із принципів діяльності нотаріуса є віра у плату за роботу, а не роботу заради оплати.
Суттєвим стимулом у нотаріальній діяльності є відповідність професійного обов’язку особистим переконанням, інтересам і здібностям нотаріуса. Якщо в процесі діяльності виникає різниця між ними, то на допомогу моральним стимулам приходять заходи правового примусу — діяти відповідно до законодавства України. В іншому випадку неминучим має стати притягнення нотаріуса до певного виду юридичної відповідальності.
Від того, наскільки гармонійно співвідносяться особисті інтереси та переконання нотаріуса з вимогами професійного обов’язку, залежить якість здійснення нотаріальної діяльності. В цьому аспекті йдеться про те, наскільки професійний обов’язок своїм змістом може впливати на особисті якості нотаріуса, а також визначається характер такого впливу.
Отже, нотаріус має розрізняти свої інтереси та інтереси особи, яка звертається до нього, керуючись тим, що саме інтереси останньої були якнайкраще забезпечені. У спілкуванні з особами, які до нього звертаються, нотаріус зобов’язаний сприяти їм у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів, роз’яснювати права та обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.
- Роль моральних принципів у професійній діяльності нотаріусів
Не менш важливою умовою здійснення нотаріусами своїх професійних обов’язків є усвідомлення та використання у своїй діяльності основоположних ідей: принципів і моральних настанов, які являють собою найбільш узагальнений вираз вимог тої чи іншої моралі. Моральні принципи складають ядро моралі, визначають її соціально-історичну суть, ідейну спрямованість. На відміну від норм моралі, які визначають тактику поведінки людини в конкретних життєвих ситуаціях, принципи моралі визначають узагальнену соціальну орієнтацію, стратегію поведінки, є своєрідною програмою діяльності.
Нотаріус, реалізуючи правову і моральну вимогу справедливості, спирається на закон. В нотаріальній діяльності загальноприйнятим є принцип законності. Професійна етика нотаріуса репрезентує взаємозв’язок і взаємообумовленість правових та моральних принципів, норм, правового і морального пізнання.
Етичні норми в професії нотаріуса складалися у міру розвитку інституту нотаріату та отримали своє завершення оформленням в спеціальних актах, які приймаються власне нотаріальним суспільством. Перші принципи і формальні правила нотаріальної дисципліни знаходять своє відображення в правилах, встановлених візантійськими імператорами, особливо Юстиніаном в V ст. н.е.
В основі сучасних принципів нотаріальної етики лежить Європейський кодекс нотаріальної етики (Code Europien de Diontologie Notariale) 1995 року, покликаний об’єднати в одне ціле правила нотаріальної етики з потребами суспільного обігу в умовах становлення Європи в рамках Євросоюзу. Він був прийнятий 3–4 лютого 1995 року Асамблеєю нотаріусів в Неаполі.
17.11.2007 рішенням Конференції Української нотаріальної палати було прийнято та затверджено Кодекс професійної етики нотаріусів України. В основу Кодексу було покладено Етичний кодекс нотаріусів Європи та заповіді Міжнародного союзу нотаріату. Він покликаний сприяти сумлінному виконанню нотаріусами свого професійного обов’язку, розумінню нотаріальною спільнотою публічно-правового призначення та відповідального характеру нотаріальної діяльності, а отже, і підвищенню авторитету нотаріату та репутації нотаріусів.
Наступним кроком було затвердження 14.03.2013 наказом № 431/5 Міністерства юстиції України Правил професійної етики нотаріусів України, які визначають загальні стандарти професійної етики нотаріуса України, морально-етичні принципи нотаріуса при здійсненні нотаріальної діяльності та професійно-етичні правила поведінки у відносинах з колегами, Нотаріальною палатою України, державними органами, установами, організаціями, фізичними та юридичними особами.
Важливою умовою кваліфікованого здійснення нотаріусами своїх професійних обов’язків є усвідомлення та використання у своїй діяльності загальних моральних принципів. Моральні принципи об’єднують та систематизують всю моральну діяльність, виступають фактором стабільності, визначають головну лінію поведінки.
Насамперед нотаріус має глибоко усвідомлювати, що свою місію він виконує, будучи наділений високою довірою суспільства і держави, а тому йому мають бути притаманні такі риси, як висока порядність, чесність, безкорисливість, об’єктивність, прагнення до самовдосконалення. Характерною ознакою відданості нотаріуса своїй справі повинне бути загострене почуття справедливості. Це передусім означає небайдужість до проблем інших людей, оскільки, на відміну від інших фізичних осіб, нотаріус як правоохоронець та правозахисник спроможний активно й ефективно допомагати фізичним та юридичним особам в охороні та захисті їхніх прав та інтересів.
По-друге, специфічною рисою діяльності нотаріуса є повсякденне зіткнення з найрізноманітнішими життєвими ситуаціями, що вимагає комунікативності, знання психології, вміння розібратись у складних обставинах, дохідливо і переконливо роз’яснити суть та наслідки вчинюваних нотаріальних дій. З іншого боку, відповідальність посади нотаріуса містить у собі потенційну небезпеку професійної деградації, що виявляється в бюрократизмі, формалізмі, втраті самоконтролю, безвідповідальному ставленні до справи, проявах грубості, породжує серед фізичних осіб недоброзичливе ставлення, недовіру до нотаріусів взагалі. Поведінка нотаріуса має важливу роль, бо це стосується престижу та авторитету його професії.
Стандарти професійної етики нотаріуса містять такі основні вимоги: бути компетентним і старанним; захищати права та інтереси людини, суспільства і держави, дотримуючись букви і духу закону; сприяти ствердженню в суспільстві віри в закон і справедливість; завжди бути чесним, сумлінним, безкорисливим та неупередженим; не вчиняти у своїх інтересах та в інтересах інших осіб дій, які могли б поставити під сумнів неупередженість та незалежність нотаріальної діяльності, скомпрометувати нотаріуса і нотаріальну спільноту в громадській думці, завдати шкоди честі та гідності професії нотаріуса; не допускати дискримінації особи — учасника нотаріальної дії за расовою, етнічною, національною, посадовою, майновою, релігійною або іншою ознакою, а також посилатися на такі ознаки, що посягають на честь і гідність особи; підтримувати всі заходи, які можуть поліпшити якість або доступність професійних послуг у галузі нотаріальної діяльності; постійно підвищувати свій професійний рівень, юридичну та технічну компетентність, вивчати чинне законодавство і нотаріальну практику; уникати особистої участі в діяльності політичних партій і об’єднань, залучення до політичної діяльності, яке не дозволяє зберегти статус нейтральності, об’єктивності та незалежності професії нотаріуса; зберігати нотаріальну таємницю; забезпечувати у своїй діяльності високі критерії та вимоги культури спілкування, намагатися в будь-якій ситуації зберігати витримку і особисту гідність.
- Професійна етика нотаріусів
Професійна етика нотаріусів України ґрунтується на таких основних принципах:
- Незалежність. Специфіка цілей і завдань нотаріату вимагає за необхідну умову належного здійснення нотаріальної діяльності максимальної незалежності нотаріуса, свободи від будь-якого впливу чи тиску, неправомірного втручання у його діяльність. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності нотаріус зобов’язаний протистояти будь-яким незаконним спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав та їхньому ефективному використанні в інтересах учасників нотаріального процесу. Нотаріус зобов’язаний не допускати у своїй професійній діяльності компромісів, які негативно вплинули б на його професійний імідж, ставлячи за мету отримання благ від керівництва, органів державної влади, третіх осіб або учасників нотаріального процесу, якщо такі компроміси суперечать вимогам закону і перешкоджають належному наданню правової допомоги. Нотаріус не повинен керуватися вказівками інших осіб стосовно змісту, форм, методів, послідовності та часу здійснення його професійних прав та обов’язків, якщо вони суперечать закону і його професійній уяві про оптимальний варіант виконання власних професійних дій [6].
- Законність. У своїй професійній діяльності нотаріус зобов’язаний дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, застосовувати всі свої знання і професійну майстерність для належного захисту прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Нотаріус не може давати фізичним і юридичним особам поради, свідомо спрямовані на скоєння ними правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їхньому скоєнню. Нотаріус у своїй професійній діяльності не має права вдаватися до засобів та методів, що суперечать чинному законодавству або Кодексу професійної етики нотаріусів України.
- Об’єктивність та неупередженість. Нотаріус зобов’язаний здійснювати свою професійну діяльність відповідно до законодавства і принесеної присяги та бути неупередженим при вчиненні нотаріальних дій. Нотаріус зобов’язаний приймати рішення і вчиняти дії неупереджено: не допускати при виконанні своїх обов’язків надання переваг або створення умов для надання переваг будь-яким особам, групам осіб за ознакою статі, раси, національної приналежності, мови, походження, майнового і посадового положення, місця проживання і відношення до релігії, переконань, належності до громадських об’єднань, професійної приналежності та за іншими ознаками, а також будь-яким юридичним особам, якщо інше не передбачено чинним законодавством України. Нотаріус зобов’язаний не допускати можливості впливу особистих інтересів, інтересів зацікавлених осіб на виконання ним своїх обов’язків.
- Перевага інтересів фізичних та юридичних осіб. У межах дотримання принципу законності нотаріус у своїй професійній діяльності зобов’язаний виходити з переваги інтересів фізичних та юридичних осіб перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників. Нотаріус повинен поважати свободу фізичних та юридичних осіб щодо вчинення нотаріальних дій будь-яким іншим нотаріусом.
- Конфіденційність. Розголошення відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, заборонено за будь-яких обставин, окрім випадків, встановлених Законом України «Про нотаріат». Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між нотаріусом та фізичними й юридичними особами. Збереження конфіденційності будь-якої інформації, отриманої нотаріусом від фізичних і юридичних осіб, а також про них або інших осіб у процесі здійснення нотаріальної діяльності, є правом нотаріуса у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком — щодо фізичних та юридичних осіб і тих осіб, кого ця інформація стосується. Дія цього принципу не обмежена в часі. Конфіденційність певної інформації, що охороняється, може бути відмінена тільки особою, зацікавленою в її дотриманні (спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступниками юридичної особи), в письмовій або іншій зафіксованій формі. Нотаріус не відповідає за порушення цього принципу у випадках допиту його у встановленому законом порядку як свідка стосовно обставин, що виходять за межі предмета нотаріальної таємниці, визначеного чинним законодавством, хоча й охоплюється предметом конфіденційності інформації, передбаченим Кодексом. Нотаріус зобов’язаний забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності та таємниці нотаріальних дій його помічниками (консультантами державної нотаріальної контори). Нотаріус зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, які виключають доступ до них сторонніх осіб, окрім випадків, передбачених законодавством.
- Добросовісність. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків нотаріуса, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів нотаріальної діяльності. Нотаріус зобов’язаний надавати правову допомогу фізичним та юридичним особам компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їхнього застосування. Нотаріус має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Нотаріус повинен забезпечувати необхідний рівень компетентності своїх помічників (консультантів державної нотаріальної контори).
- Чесність. У своїй професійній діяльності нотаріус повинен бути чесним і порядним; не вдаватися до омани, погроз, шантажу, підкупу, використання складних матеріальних чи особистих обставин інших осіб або інших протизаконних засобів для досягнення своїх професійних чи особистих цілей; поважати права, свободи, законні інтереси, честь, гідність, репутацію та почуття осіб, з якими він спілкується при здійсненні нотаріальної діяльності.
- Повага до професії. Усією своєю діяльністю і поведінкою нотаріус повинен стверджувати повагу до нотаріальної професії, її сутності і призначення, сприяти збереженню та підвищенню її престижу. Цього принципу необхідно дотримуватися в усіх сферах діяльності нотаріуса: професійній, громадській, публічній тощо. Нотаріус не повинен вчиняти дії, спрямовані на обмеження права особи, яка звернулася по вчинення нотаріальної дії, професійних прав нотаріуса, незалежності нотаріальної професії, підрив її престижу.
- Культура поведінки. Дбаючи про престиж своєї професії, нотаріус мусить забезпечувати високий рівень культури поведінки, поводитися гідно, стримано, тактовно, зберігати самоконтроль і витримку, мати пристойний зовнішній вигляд.
Професійно-етичні правила поведінки нотаріуса полягають в тому, що у відносинах з іншими нотаріусами та нотаріальною спільнотою нотаріус зобов’язаний:
- будувати свої стосунки на принципах взаємоповаги, довіри та професійної взаємодії, виявляти коректність і доброзичливість;
- ставитися до колег по юридичній професії з повагою, довірою та в дусі доброзичливого співробітництва;
- підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у нотаріальній конторі та нотаріальному співтоваристві в цілому, уникати проявів шкідливих звичок і особливостей поведінки, які можуть образити людську гідність і негативно сприйматися оточенням;
- демонструвати чемність, вміння володіти собою та повагу до колег, сторін чи сторони правочину, не застосовувати ворожі, образливі слова та заяви при спілкуванні;
- бути ввічливим і тактовним, інформуючи своїх колег з питань, які можуть вплинути на їх роботу, потенційних професійних труднощів та інших проблем, що вимагають професійної солідарності;
- достовірно і оперативно відповідати на звернення та запити колег, що стосуються професійної діяльності;
- надавати допомогу і передавати професійний досвід молодим нотаріусам у межах корпоративної професійної солідарності й турботи про престиж професії та нотаріальної спільноти;
- вживати всіх можливих заходів щодо дотримання законодавства та морально-етичних принципів співробітниками нотаріальної контори.
Своєю діяльністю та поведінкою нотаріус зобов’язаний сприяти підвищенню позитивної громадської думки про професію нотаріуса, брати участь у розвитку правових відносин у суспільстві та забезпечувати законність у цивільно-правових відносинах. Крім того, важливою умовою належного виконання професійного обов’язку є професійна майстерність і професійна культура нотаріуса. Важливою ознакою професійного обов’язку є те, що нотаріальна діяльність повинна відповідати верховенству права та правовому закону.
Необхідно зазначити: якщо професійний обов’язок нотаріуса — це поняття сукупне й охоплює чимало аспектів його професійної діяльності, то обов’язки нотаріуса чітко сформульовані на законодавчому рівні. Свої обов’язки нотаріус повинен виконувати відповідно до присяги, а отже, за вимогами людської моралі добросовісно ставитися до своєї роботи.
Нотаріус зобов’язаний сприяти заінтересованим особам у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів. Під час бесіди він має: встановити взаємовідносини між заінтересованими особами та мету, яку вони переслідують, вчиняючи нотаріальну дію; перевірити документи щодо їх достовірності й належності; правильно визначити норму матеріального права, яка регулює відносини між цими особами, і в разі необхідності роз’яснити її заінтересованим особам.
Обов’язком нотаріуса є роз’яснення учасникам нотаріального провадження їхніх прав та обов’язків, що випливають із вчинюваної дії, щоби прояснити взаємовідносини заінтересованих осіб, запобігти можливим у майбутньому спорам і несподіваним ситуаціям. Крім того, нотаріус зобов’язаний роз’яснити заінтересованим особам їхнє право на вільне волевиявлення під час вчинення нотаріальної дії, право відмовитися від її вчинення, поки вони ще не підписали документа.
Доцільно також акцентувати увагу на окремих професійних обов’язках нотаріуса: виконувати свої професійні повноваження і не ухилятися від них; консультувати сторони; бути професійно компетентним; бути морально бездоганним; зберігати професійну таємницю; відшкодовувати шкоду, заподіяну своїми діями, тощо. Важливе місце у переліку обов’язків нотаріуса посідають етичні вимоги до нотаріальної діяльності, які стосуються, насамперед, виконання особливих обов’язків щодо колег. Зокрема вони передбачають: взаємодопомогу, заміщення, заборону недобросовісної конкуренції, участь у професійній підготовці колег тощо.
Діяльність нотаріуса вирізняється серед інших професій цілою низкою специфічних властивостей, зумовлених роллю, яку вони відіграють у житті суспільства. Охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб є змістом повсякденної діяльності нотаріусів і разом з тим — їхнім професійним обов’язком. Саме висококваліфіковані нотаріуси, які мають високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності, здатні ефективно впливати на зміцнення законності та правопорядку в державі. Необхідність виконання нотаріусами цих важливих завдань ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей.
Отже, професійний обов’язок і професійна зрілість сприяють культурі морального мислення нотаріуса, озброюють його орієнтирами у конфліктних ситуаціях, відкривають шляхи морального задоволення власною діяльністю, виступають критеріями самоконтролю.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
- Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія / За ред. акад. П. Д. Біленчука. – К.: АТІКА, 1999. – 292 с.
- Бризгалов І. В. Юридична деонтологія: Короткий курс лекцій. — К.: МАУП, 2003. — 3-тє вид., стереотип. — 48 с.
- Коваль Н.В. Введение в юридическую специальность (деонтологический аспект): Курс лекций. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2008. – 112 с.
- Кодекс професійної етики нотаріусів України // Електроний ресурс. [Режим доступу] http:/ /www. notariat. org.ua/aboutunp/ about/ doc/ 133.html
- Про затвердження правил професійної етики нотаріусів України : наказ Міністерства юстиції України від 14.03.2013 № 431/5 // Електроний ресурс. – [Режим доступу] http://www.justice.km.ua
- Про нотаріат : Закон України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12
- Радзіевська Л. К. Нотаріат в Україні : навч. посіб. / Л. К. Радзіевська, С. Г. Пасічник ; за відп. ред. Л. К. Радзіевської. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — С. 39—43.
- Сливка С.С. Юридична деонтологія Навчальний посібник / К.: Атіка, 2008.- 296 c.
- Черниш В. М. Питання деонтології в нотаріальній діяльності / В. М. Черниш // Юридична Україна. — 2013. — № 1(133). — С. 15.
- Шмоткін О.В. Юридична деонтологія. – Київ, 2002.- 409 с.
Замовити контрольну роботу з права: 067 994 09 24 (телеграм), 063 143 32 32 (вайбер), 095 778 33 05 (вайбер), e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.